Федерація роботодавців ЖКГ України
Приїжджайте до нас
м. Київ, вул. Михайла
Коцюбинського 1, оф. 603
Федерація роботодавців ЖКГ України
Напишіть нам
adamovfrugkh@gmail.com
Федерація роботодавців ЖКГ України
Зателефонуйте нам
044 209 03 93
Практика кримінальних проваджень у сфері тарифоутворення

Заступник начальника управління МВС України з питань

боротьби з економічною злочинністю, полковник ЗАРУБА В.М.

 

Тарифоутворення на житлово-комунальні послуги в практиці роботи правоохоронних органів.

 

Скачати версію для печаті

Стрімке зростання цін/тарифів на житлово-комунальні послуги має гучний резонанс у суспільстві та все частіше змушує громадськість порушувати справедливе питання щодо їх економічної обґрунтованості.

 

Високий соціальний запит та практична відсутність контролюючих органів уповноважених здійснювати державний нагляд за належним обґрунтуванням тарифів (зокрема цінової інспекції), змушує дедалі частіше саме правоохоронні органи розбиратися в цих складних питаннях.

 

Небайдужі громадяни та громадські організації на підставі публічної інформації про структуру тарифів намагаються аналізувати витрати та звертаються за допомогою до правоохоронних органів (за 2018р. більш ніж 700).

 

Зважаючи на актуальність теми, спробуємо розібратися в теорії та існуючій практиці проваджень, пов’язаних з неналежним ціноутворенням.

 

Отже, відповідальними за економічне обґрунтування тарифу є два суб’єкти, це – підприємство, яке формує розрахунки та подає їх на затвердження, та орган місцевого самоврядування, який на підставі таких розрахунків приймає рішення про затвердження ціни/тарифу.

 

На практиці, дуже часто, виникає ситуація «показування пальцем»: підприємство стверджує, що за все відповідальним є орган влади, який перевіряє обґрунтованість розрахунків та своїм рішенням затверджує тарифи, а органи місцевого самоврядування навпаки – «що нам подали то ми і затвердили». Непоодинокими випадками є адміністративний тиск з боку органів влади на підприємства щоб ті не подавали розрахунки на перегляд тарифів або всупереч вимог законодавства занижували їх – оскільки тариф – це політика.

 

Насправді, відповідальними є обидві сторони, - перша несе відповідальність за подання вчасної та достовірної інформації, друга – за відповідність діючих тарифів економічно обґрунтованому рівню (при чому – незалежно від вчасності та правильності поданих підприємством розрахунків). 

 

На практиці органи влади намагаються перекласти всю відповідальність на керівників підприємств, - дуже часто провадження відкриті по відношенню до посадових осіб органів влади перекваліфіковуються на керівників підприємств. 

 

Що таке економічно обґрунтований рівень цін? Згідно порядків формування тарифів ключовим є те, що всі витрати, які враховуються в тарифах (матеріальні і трудові, адміністративні і загальновиробничі), мають відповідати державним та галузевим нормативам витрат ресурсів (в деяких випадках – нормам встановленим органами місцевого самоврядування) - будь-яке відхилення в більшу або меншу сторону вже може мати ознаки правопорушення.

 

Найпоширеніші питання пов’язані з ціноутворенням, які сьогодні розглядаються правоохоронними органами можна згрупувати наступним чином:

 

До основних причин великої кількості правопорушень в цій сфері можливо віднести: різкий перехід повноважень по встановленню тарифів до органів місцевого самоврядування та відсутність у них достатньої кількості досвідчених фахівців; значні та не завжди збалансовані зміни в профільному законодавстві, недостатність та застарілість державних та галузевих нормативів витрат.

 

Існуюча ситуація призвела до того, що можна стверджувати, що майже всі існуючі тарифи на комунальні послуги приймаються з порушеннями та не є економічно обґрунтованими - «маємо чорну діру покриту темрявою».

 

Окремо слід виділити зловживання із витратами на оплату праці – перешкоджання органів місцевого самоврядування приєднанню підприємств до дії галузевих угод на «їх думку» надає їм право недотримуватись галузевих нормативів та штучно регулювати штатну чисельність та заробітні плати, які враховуються ними в тарифах – більшість органів влади навіть не перевіряє до складу сторони роботодавців яких угод належать підприємства (роботодавці).

 

Як наслідок, включення на 30-40% завищеної штатної чисельності (на підставі скачаних з Інтернету застарілих нормативів, які не мають статусу регуляторних актів, навіть актів які затверджувались ще за радянських часів); Шалені диспропорції в оплаті праці між керівним складом та робітничим персоналом (до 5 разів!!); невідповідність витрат на оплату праці в тарифах державним та галузевим нормам; колосальна різниця в трудовитратах на одиницю продукції при одних і тих самих виробничих умовах на різних підприємствах.

 

На тлі цього, чинне законодавство не визначає прямої статті відповідальності (ні адміністративної, ні кримінальної) «за економічну необґрунтованість тарифів», і є дуже складним для проведення ревізійних дій в плані призначення виїзних позапланових ревізій органами Державної аудиторською службою України та підготовки відповідної доказової бази, значними чергами в експертних установах на проведення необхідних експертиз.

 

Проте на практиці існує багато прикладів порушених кримінальних проваджень в яких обвинувальні акти скеровано до суду, та в подальшому ухвалення судами обвинувальних вироків, як по відношенню до посадових осіб органів влади, так і по відношенню керівників підприємств.  

 

Правоохоронними органами порушуються кримінальні провадження в переважній більшості за ст. 367 КК України – службова недбалість тобто невиконання або неналежне виконання службовою особою своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам окремих юридичних осіб.

 

Стаття 364 КК України застосовується значно рідше через складність доведення умислу при затвердженні тарифу на необґрунтованому рівні.

 

Також, поширена є практика застосування ст. 191 КК України привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем. Враховуючи те, що категорія вказаних кримінальних правопорушень характеризується спричиненням великих та особливо великих збитків, санкція останньої частини передбачає позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади та з конфіскацією майна.

 

Крім того, слід наголосити на тому, що в ході вчинення вказаних кримінальних правопорушень із завищення тарифів посадові особі вчиняють дії, які утворюють окремий склад кримінальних правопорушень, передбачених ст. 211 КК України - видання нормативно-правових актів, що зменшують надходження бюджету або збільшують витрати бюджету всупереч закону, оскільки через завищення тарифу збільшуються суми виплат на пільги та субсидій із бюджетів відповідних рівнів.

 

По відношенню до керівників підприємств, щодо подання неналежних розрахунків тарифу, як правило застосовується ст. 366 КК України службове підроблення, а саме вносяться до офіційних документів завідомо неправдиві відомості, щодо ціноутворення на житлово-комунальні послуги.

 

За неналежне оприлюднення інформації про структуру тарифів передбачена відповідальність за порушення прав споживачів передбачена ст. 156-1 КУпАП.

 

Варто також відмітити, що за неправомірні дії або бездіяльність органів місцевого самоврядування, які призвели до економічної необґрунтованості тарифів несуть не тільки члени виконкому (колегіальна безвідповідальність), а і безпосередньо особисто голова, який згідно ч. 4, 7 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» має повноваження відмінити будь-яке рішення колегіального органу.  

 

З практики можна привести приклади:

 

У 2017 році прокуратурою Дніпропетровської області розпочато кримінальне провадження відносно службових осіб НКРЕКП, за фактом зловживання службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки (ч. 2 ст. 364 КК України). Встановлено, що вказані особи всупереч діючому законодавству затвердили структуру тарифу на послуги з тепловодопостачання комунальних підприємств Дніпропетровської області, з безпідставним включенням до неї інвестиційної складової, банківських послуг та завищених сум прибутку, таким чином зависивши тарифи для населення, що спричинило збитки майже на 53 млн. грн. При цьому на лаві підсудних опинилися керівники підприємств: «Дніпропетровські міські теплові мережі», «Павлоградтеплоенерго», «Криворіжтеплоцентраль» та «Кривбасводоканал».

 

Васильківською міжрайонною прокуратурою перевіркою встановлено, що службові особи одного з комунальних підприємств міста Василькова в порушення вимог Закону України «Про житлово-комунальні послуги» безпідставно включили до тарифу з утримання будинків та прибудинкової території мешканцям 30 будинків міста Василькова витрати на обслуговування систем диспетчеризації (підтримання в робочому стані ліфтового господарства), які фактично ліфтами не обладнані, що призвело до зайвого нарахування та стягнення за 2 роки квартплати з мешканців цих будинків на загальну суму майже 130 тис. гривень. За фактом неналежного виконання службовими особами комунального підприємства своїх службових обов’язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки (службова недбалість) Васильківським міжрайонним прокурором порушено кримінальну справу за ч.2 ст. 367 КК України. У справі проводиться досудове слідство.

 

Бориспільською міжрайонною прокуратурою виявлено необґрунтоване завищення суб’єктом господарювання квартплати на житлово-комунальні послуги. За цим фактом прокуратурою розпочато досудове розслідування за ч. 1 ст. 364 КК України (зловживання владою або службовим становищем).

 

Прокуратурою міста Біла Церква виявлено нецільове використання коштів, отриманих від споживачів теплової енергії, у зв’язку із чим розпочато кримінальне провадження за ч. 5 ст. 191 КК України (розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем).

 

Інформаційна та методологічна робота, обізнаність та розуміння своєї відповідальності і посадовими особами органів місцевого самоврядування і керівниками підприємств є найбільш ефективними інструментами профілактиці правопорушень. Правоохоронна система України працює на упередження та нарощує темпи боротьби із категорією злочинів, що стосуються неналежного обґрунтування тарифів на житлово-комунальні послуги.